На полтавській землі Тарас Шевченко перебував не один раз протягом 1845– 1860 років. Особливо полюбив Миргородщину.

 "Щоб підготувати наукову розвідку "Перекази про Тараса Шевченка на Миргородщині", довелося опрацювати багато архівних матеріалів та різних друкованих джерел. Шевченко любив наш край, досить часто бував тут, у листах він називав Миргород "знаменитим", "богоспасаємим", "Благословенним градом". Достеменно відомо, що Тарас Григорович бував у Миргородському повіті як співробітник Київської археографічної комісії та на запрошення приватних осіб навесні, влітку й восени 1845 року, а також після заслання 1859 року",– розповідає автор книги, заслужений працівник культури України Людмила Розсоха.

У Миргороді Тарас Шевченко написав поезії "Не женися на багатій" та "Не завидуй багатому". А у селі Мар'янському створив всесвітньо відомі поеми "Єретик" та "Сліпий".

Зупиняючись у Миргороді, поет жив у хаті козака Федора Коробки. Неподалік жив ще один приятель поета Павло Шершевицький, син капітана-декабриста. Тому вечорами Тарас Шевченко любив слухати розповіді про декабристський рух.

Любив спілкуватися із селянами. Через що часто бував у навколишніх селах повіту. Особливо охоче відвідував козацькі поселення Малі Сорочинці, Попівку, Комишню. І постійно робив замальовки навколишніх краєвидів.

Побував Шевченко і в селі Кибинці. Тут був похований відомий діяч, меценат Дмитро Трощинський. Розповіді про цю людини місцевих селян настільки вразили письменника, що він у повісті "Близнецы" одному із персонажів твору вкладає в уста намір поїхати у Миргород, щоб поклонитися праху славного козака-вельможі Трощинського.