 Tetiana Dziuba, Serhij Dziuba. Rozmowa
mężczyzny i kobiety : wiersze wybrane / Przekład polski, wybór. Grupa «MARa»: Roksana
Krzemińska, Marianna Chłopek-Labo,
Anna Tylutka; ilustracje Jadwigi Kwiatkowskiej. – Lublin: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z
o.o, 2013. – 168 s.
Тетяна і Сергій Дзюби. Розмова
чоловіка і жінки : вибрані вірші / перекл. польською, упоряд. Група «MARa»: Роксана
Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо, Анна Тилютка; ілюстрації Ядвіґи Квятковської.
– Люблін: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o, 2013. – 168 с.
Відтепер польські читачі мають змогу
познайомитися з творчістю відомого українського подружжя з Чернігова, адже Тетяна
і Сергій Дзюби нещодавно видали свою поетичну книжку польською та українською
мовами. Взагалі ж, вірші Тетяни та Сергія перекладені 50-ти мовами світу й
надруковані в багатьох країнах. Появу їхньої польської книжки ініціювали
перекладачі з групи «MARa»
(Яґеллонський університет, м. Краків, Польща). Отже, ми – в будинку театру, перед нами – двоє
акторів: чоловік і дружина. П'єса написана віршем у формі діалогу подружжя. Та
на раз щось переплутається в сценарії – житейські умовності не керуватимуть уже
поведінкою героїв, а рампа не розділятиме сцени та аудиторії. Ми, глядачі, – свідки життя, після якого залишаться
наповнені любов'ю листи, немов квитки на спектакль, і сімейні світлини, як
невикористані афіші. Не зустрінемо Офелії та Гамлета – авжеж, доведеться нам
почути приховану музику віршів у звичайному імені.
Сергій і
Тетяна Дзюби, подружжя поетів, надіслали свої тексти на вибір для перекладів. У
дещиці томів перекладачі помітили деякі характерні риси: спільні теми, різні
думки, одні ідеї, інші точки зору. Саме це стало основою для композиції цієї
збірки. Уявіть собі, будь ласка, жінку і чоловіка, які сидять одне напроти
одного, зустрічаються поглядами й подумки зосереджуються на одному питанні.
Якби вдалося почути їхні міркування, можливо, ми збагнули б нарешті таємницю
вічного нерозуміння статей?
Дія перша
– станція Чернігів. Вона бачить буденність, що втікає далеко в ніч – своє
спасіння. Тіні, довгі, мов колії, нагадують про долю жінки, для якої потяг став
вирішенням усіх проблем; анна кареніна – її ім'я написане з малої літери, – як
символ, а не спогад… Він чує тихий голос – якась жінка шепоче про свою тугу –
це станція, яка була, є і буде завжди в одному місці. Станція чекає пасажирів,
пасажири не чекають станції.
Дія друга
– ковчег Ноя. Заспаний чоловік добігає до берега, але ковчег уже відчалив. Він
запізнився, однак, покинутий і забутий, не впадає в розпач, адже врятувався від
обраного люду та його долі! А жінка встигла на ковчег, але він виявився
пасткою. Це – тролейбус, що везе її на роботу, подібну до вічних черг. А
говорили ж про спасіння…
Дія третя
– читання Біблії. Вона зосереджено стежить за словами вчених, записує їхні
вказівки й звертає увагу на залежності. Бо там, де немає віри, – немає страху; а там, де немає світла, – не
видно ночі. Тим часом його увага звернена на ринок, де продають усе – дослівно
все! Тільки душу не ділять на частини, проте скидку на спасіння від месії
отримати не проблема…
Ми,
перекладачі, були в захоплені від віршів, які так відверто показують інтимність
у стосунках між жінкою і чоловіком. У цій збірці Сергій не раз, як ліричне «я», вживає форму «ми», деколи
звертається прямо до своєї дружини: «давай Тетянко літати на танці»…
Звісно, любовна лірика – це не нове явище в історії
літератури, але нам ніколи не вдавалося почути голос Беатріче. У цьому випадку
Беатріче не тільки відповідає – вона творить свою поезію. Завдяки цьому, ми
можемо почути слова про одне кохання з двох джерел.
Роксана Кжемінська,
м. Краків, Польща |
