Ваші учні мало читають? Може варто організувати рекламну кампанію оновленої шкільної бібліотеки?

  Відповідно до законодавства України, реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до таких осіб чи товару.

За матеріалами вільної енциклопедії "Вікіпедія", реклама - це популяризація товарів, видовищ, послуг тощо з метою привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін. // Поширення відомостей про когось чи що-небудь для створення популярності. // Плакат, об’ява тощо, що використовуються як засіб привернення уваги покупців, споживачів. Реклама справедливо визначається як частина загальнолюдської культури.

За останнє десятиліття й ми – бібліотекарі ‑ почали розуміти: для того щоб задовольнити споживача, завоювати репутацію, отримати схвалення своєї діяльності на різних рівнях, недостатньо надати послугу, якісну за змістом. Важливо й те, щоб ця послуга була сучасно оформлена, подана в хорошому інтер’єрі співробітником, який уміє спілкуватись із клієнтом.

Не факт, що людина відправиться в бібліотеку, якщо ви розповісте їй, що там дуже кваліфіковано та швидко видають бібліографічні довідки. А ось якщо ви додасте, що там затишно, є зручні, оснащені сучасним обладнанням комп’ютерні місця, а працівники одягнені в елегантну форму, більш імовірно, що до вашої рекомендації прислухаються. Пора вчитись бути нескромними! Але з чого ж почати?

Почнемо, мабуть, з визначення того, що ми хочемо створити за допомогою реклами. Наша мета – допомогти книжці витримати конкуренцію з відео, комп’ютерами та Інтернетом; створити бібліотеку, яка бажає поборотися за місце на ринку послуг, визнає, що світ змінився, і постарається змінитися сама. Інакше кажучи, нам потрібен бренд!

Загалом, бренд ‑ це скорочена історія організації, що розповідає потенційним користувачам про свої можливості задовольнити їхні потреби. Бренд ‑ ще один спосіб підвищити репутацію. Скоріше, бренд – це і є репутація. Це те, що учні відчувають, коли чують про шкільну бібліотеку або бібліотекаря.

Бренд – це образ, імідж, набір сприйнять в уяві споживача. Гуру маркетингу Томас Гед, який подарував світу й Nokia слоган "Connecting People", уважає, що успішним у XXI столітті може бути тільки бренд, присутній у чотирьох вимірах. Перший вимір – функціональний - відповідає на запитання споживача "Що цей продукт/послуга дає мені, які потреби задовольняє?". Друге - соціальне: "Чи можу я підкреслити свій статус, споживаючи цей продукт?". Третє ‑ ментальне: "Як бренд підтримує мої переконання та вчинки, мій спосіб життя?" й останнє - духовне: "Яку глобальну відповідальність бере на себе бренд?".

Зрозуміло, ми повинні прагнути, щоби бренд був позитивним. Користувачам не потрібне негативне, недружнє середовище. Діти не соромляться висловлювати іншим свою думку. Потенційного користувача бібліотеки може відштовхнути негативний відгук незадоволеного учня.

Обов'язковою умовою успішного існування й функціонування бренду є дотримання загального фірмового стилю ‑ візуальної та смислової єдності образу організації.

Бібліотечний брендінг являє собою поєднання елементів: ім'я бібліотеки, ім'я бібліотечного обслуговування або продукту (наприклад, "Спитай бібліотекаря"), символи, логотипи, слогани, послідовність у дизайні публікацій тощо. Наприклад, легко впізнаванні символи громадських бібліотек ‑ відкрита книга чи сова. Ці елементи надають продукту або послузі свою власну індивідуальність і створюють асоціацію у свідомості користувачів. Виходячи із цього, мусимо визнати, що бренд "бібліотека" існує. Існують логотипи, слогани. Але сьогоднішній бібліотечний бренд не відповідає заявленій меті. Тому нам скоріше підійде ребрендінг, тобто зміна існуючого бренду. Зміна бренду здійснюється, як правило, коли відбулись досить сильні зміни, як у нашому випадку. Удалий ребрендінг дозволяє вийти на новий рівень розвитку, привернути увагу нових клієнтів і збільшити лояльність існуючих, як нашої мети.

Як зазначалось раніше, одним із засобів створення та підтримання іміджу є фірмовий стиль, який складається з кількох компонентів: фірмового знака, логотипу, слогана, емблеми.

Фірмовий знак – це емблема, унікальний ідентифікаційний графічний елемент. Дуже часто для створення бібліотечного знаку використовують зображення самої бібліотеки. Складнішим завданням буде розробка оригінального, смислового знаку.

Логотип ‑ оригінальне графічне зображення назви. Логотип повинен бути простим для сприйняття. Дизайн логотипу повинен бути чітким, яскравим, оригінальним і відповідати завданням позиціонування. Багато людей плутають фірмовий знак з логотипом. Різницю можна зрозуміти, пригадавши бренд "Apple": надкушене яблуко – це фірмовий знак, а оригінальний надпис "Apple" (укр. "яблуко") ‑ логотип. Під яблуком також присутній девіз або слоган компанії "Think Different" (укр. "Думай інакше").

Слоган – це рекламний девіз, що передає суть компанії або товару, такий собі "бойовий заклик". Удалий слоган допомагає викликати миттєву асоціацію з тим товаром, заради якого й був створений. Він повинен ураховувати психологічні особливості користувачів: бути коротким, динамічним і щоб його можна було легко запам'ятати. Для бібліотеки вважаю вдалими такі слогани: "Читати – модно!", "Кинь мишку! Візьми книжку!", "Читай книжки ‑ будь особистістю!".

Слоган можна розробити, оголосивши у школі конкурс. Він буде також і непоганим рекламним ходом. Зазвичай діти проявляють неабиякі здібності, приймаючи участь у таких конкурсах.

Емблема ‑ умовне або символічне зображення якогось поняття, ідеї. Словом, в емблемі можна поєднати всі вищезазначені елементи фірмового стилю. Велику роль має й колір. Необхідно пам'ятати, що, вибираючи колір фірмового стилю, ви вибираєте кольори для всього фірмового іміджу, включаючи деяку документацію, а іноді навіть внутрішнє оздоблення бібліотеки. Крім того, варто враховувати психологічне значення кольорів і пам’ятати, що, за німецьким прислів’ям, "черв'як повинен подобатись не рибалці, а рибці".

Оптимальний набір ділової документації бібліотеки може включати: фірмовий бланк, візитну картку, діловий конверт, запрошення, фірмову папку, бейджи для працівників.

Тепер, маючи фірмовий стиль, можемо взятися за рекламу. Для бібліотек використання реклами дозволяє формувати попит на свої послуги, направити його на користувача, який не знає, які з його потреб можуть задовольнити послуги, запропоновані бібліотекою, на якому вони якісному рівні в порівнянні з конкурентами.

Для початку визначимо основні види реклами. Їх розрізняють як за каналом розповсюдження реклами, так і за її безпосередніми джерелами.

Засоби масової інформації. У цій категорії треба виділити три підкатегорії: усна, екранна та друкована реклама. Друкована реклама: плакати, листівки, інформаційні листи, буклети, прес-релізи, афіші заходів, брошури, візитні картки. Усе це нам знайомо з нашої повсякденної роботи. Важливо не забувати використовувати прийнятий раніше стиль. Одна з головних переваг друкованих засобів реклами пов'язана з можливістю одночасно звернутись до широкої аудиторії, у тому числі й до тієї її частини, яка бібліотеку не відвідує.

Екранна реклама. У випадку з бібліотекою це можуть бути: радіо, місцеве телебачення (спеціальні передачі, відеоролики, заставки), відео, анімація, мультимедійні презентації. Замініть бібліотечну лекцію відео-уроком, знятим власноруч або разом з учнями, а звичайну книжкову виставку – мультимедійною чи інтерактивною. Виставка-діалог дасть читачам можливість обмінятись думкою про прочитану книгу. Виставка-квест допоможе читачеві не тільки знайти потрібну книгу в бібліотеці, а й виконати ряд цікавих завдань. Зрештою, спробуйте зняти невеличкий фільм про свою бібліотеку. У тенетах Інтернету є багато доволі вдалих прикладів бібліотечних реклам.

Усна реклама: бесіди, лекції, огляди й таке інше. Перевага усної реклами в тому, що бібліотекар постійно відчуває настрій аудиторії і може скоригувати напрям бесіди, повернути розмову в необхідне русло, у повному обсязі задовольнити читацькі потреби. Відгуки вчителів, учнів, інших користувачів про бібліотеку також є усною рекламою. Роблячи шкільну бібліотеку більш помітною, ми даємо користувачам можливість отримати більш глибоке розуміння значення бібліотек у школі. Завдяки бібліотечній пропаганді батьки більше не будуть дивитись на шкільну бібліотеку через фільтр своєї дитини. Замість цього, коли їхня дитина матиме потребу в ресурсах, батьки будуть знати, що бібліотека має необхідні ресурси.

Найприємнішою та найцікавішою вважаю "сувенірну рекламу". Хто ж відмовиться від невеличкого презенту? Це може бути книжкова закладка у фірмовому стилі, листівка-привітання тощо. Краще, якщо сувеніри будуть ексклюзивними. Для кожного – свій, один-єдиний. Такий презент нікого не залишить байдужим і водночас послужить постійним нагадуванням про бібліотеку та бібліотекаря. На закладці буде доречно вказати дні та часи роботи бібліотеки, адресу веб-сайту, один з афоризмів про читання, якусь корисну інформацію. Усе це необхідно об’єднати єдиним фірмовим стилем.

Істотний внесок у формування іміджу бібліотеки робить наочна реклама (внутрішня, зовнішня). Внутрішня наочна реклама: вивіски в залі, вітрини, виставки, манекени та бутафорія, гірки та стелажі, розпис стін, дизайн приміщення. Зовнішня наочна реклама: щити з інформацією або вивіски, великогабаритні плакати. Вивіска створює первісне уявлення про бібліотеку, її статус. Вона повинна бути яскравою, красивою та включати найнеобхіднішу інформацію (назву бібліотеки та режим роботи). Привабливий образ бібліотеки створюють її вітрини. При цьому враховується, що вітрина (наскрізна) з'єднує зовнішнє середовище із внутрішнім простором бібліотеки. Наприклад, можна біля вікна розмістити велику іграшку. Рекламним ходом буде те, що в руках цієї іграшки ‑ книга!

А як ми можемо донести свої повідомлення до більшого кола освітньої спільноти? Звісно ж, за допомогою спеціальних стимулюючих заходів, наприклад, проведення виставок, змагань, лотерей, конкурсів, ігор, днів відкритих дверей; сенсаційні видовища; запрошення в бібліотеку відомих людей. Усі події фотографуються та публікуються у шкільній або місцевій газеті.

Гуру маркетингу називають такі заходи "піаром". PR (public relations) ‑ громадські зв'язки, розповідь для публіки, взаємовідносини із громадськістю. Добрий паблiк рiлейшнз підвищує імідж бібліотеки за межами школи. Завдяки новітнім технологіям це можна зробити не виходячи зі шкільної бібліотеки.

Нинішнє покоління підлітків можна визначити як покоління „цифрових аборигенів”. Це покоління не знає часів, коли не було Інтернету та мобільних телефонів. Вони спілкуються за допомогою багатьох форм миттєвого зв’язку протягом дня. Це покоління постійно перебуває на зв'язку із друзями. Тому цілком логічно, що ті, хто хоче спілкуватися з ними, повинні йти в тому ж напрямку. Здається очевидним, що шкільний бібліотекар повинен робити те ж саме.

У даний час більшість шкіл і шкільних бібліотек мають свій сайт, але учні не витрачають свій час на його відвідування. Вони "висять" у Facebook, VK, Twitter та інших соціальних мережах. Тому крім веб-сторінки треба мати сторінки в соціальних мережах із посиланням на офіційний сайт. І навпаки, на офіційному сайті треба вказувати адреси сторінок у соціальних мережах.

Що ми можемо зробити, щоби переконати учнів користуватись бібліотечним сайтом? Для створення ефективного сайту необхідно знати деякі закони юзабіліті (від англ. Usability - простота та зручність використання веб-сайту):

Чим більше часу потрібно або може знадобитись на здійснення якої-небудь дії, тим менша ймовірність того, що ця дія відбудеться. Із цього випливає, що треба прагнути зробити сайт з добре продуманою навігацією та простою формою реєстрації. Треба також ураховувати, що користувачі залишаються на сайті менше 10-ти секунд, якщо не знаходять те, за чим прийшли, і деякі з них, імовірно, не будуть напружуватися, щоби прокрутити сторінку вниз. Таким чином, рекомендується основну інформацію розташовувати в тій частині веб-сторінки, яку видно без прокручування.

Сторінка повинна бути максимально простою та зручною. Чим менше користувачу треба думати, тим легше йому користуватись вашим сайтом. Питання, яких ніколи не повинно виникати у користувачів: Де я? Звідки слід почати? Що найголовніше на цій сторінці? Чому це називається саме так? Переконайтеся, що назва сайту, бібліотеки та перелік основних послуг легко доступні, їх видно одразу при вході на сайт.

Застосуйте раніше позначені елементи брендінгу. Можливо, вам доведеться змінити розташування та форму подачі важливого посилання, тому що веб-користувачі швидко вчаться ігнорувати частини сайту, які не цікавлять їх при першому відвідуванні. Ви ж розумієте, для чого всі ці докучливі миготливі банери, що вискакують, стрибають, змінюють колір? Вони призначені для неможливості їх ігнорувати!

Сторінка сайту повинна бути не для читання, а для перегляду. Четвертий закон юзабіліті каже нам, що писати купу тексту без картинок, таблиць і графіків даремно витрачений час. Відвідувачі не будуть детально вивчати кожну строчку. Використовуйте маркіровані списки, виділяйте важливе, розбавляйте текст іншим контентом (картинки, відеоролики, аудіоролики, таблиці тощо). Запропонуйте користувачам те, що вони хочуть, дайте їм знати про акції, запропоновані послуги на сайті. Підкресліть різні функції для різних цільових аудиторій. Включіть різні способи зворотного зв'язку, щоб ви могли дізнатися, що користувачам подобається чи не подобається на сайті, та змінити його відповідним чином.

Як і з іншими небезпеками, з якими стикаються підлітки, краще навчати дітей бути досвідченими користувачами, а не намагатись ізолювати їх від світу он-лайн. Будь-яка технологія може бути спрямована на шкоду або на благо. Ми повинні думати про те, як можемо використовувати ці потужні інструменти, щоб замовити слово про бібліотеку.

Способів реклами величезна кількість. Головне тут ‑ не заплутатись і вибрати потрібний. Не переставайте поважати своїх клієнтів, відобразіть ваше ставлення в рекламному повідомленні, і на нього обов'язково відгукнуться. Не забувайте перевіряти результати реклами.

Будьте винахідливі. Будьте різними. Що б ви не робили, робіть це добре, тому що всі рекламні акції впливають на імідж бібліотеки в суспільстві. Удалих вам рекламних ходів!

                                                            Н. Сковородкіна, бібліотекар Білозерської школи № 15 м. Добропілля, для Освіта.ua