Леонардо Угочуквю Ободек вирiшив вивчити українську мову одразу ж, коли розпочав навчання у Тернопiльськiй медичнiй академiї.

"До того не знав i навiть не чув української. Все змiнилося, коли став студентом у вашому ВНЗ. Вважаю, це неправильно, якщо тут навчаєшся, живеш i разом з тим не розумiєш i не знаєш мови цiєї країни, – каже iз легким акцентом Леонардо. – Нинi навчаюся на хiрурга, i хоча мої друзi та й я спiлкуємося англiйською, українська мене серйозно зацiкавила".

22-рiчний нiгерiєць пiдiйшов до вивчення мови з особливим запалом. Каже, що його "вчителями" були всi: люди у магазинах, маршрутках, друзi-українцi, студенти. Вiн на слух запам'ятовував слова, а потiм багато разiв повторював їх.

"Щиро кажучи, важко запам'ятати українськi слова, їх у вашiй мовi дуже багато. Деякi пiдсилюють емоцiї, iншi – навпаки, послаблюють. Наприклад, ви вживаєте слово "кохання", але можете казати "любов", для багатьох цi слова мають рiзнi значення, – зазначає хлопець газеті "Експрес". – Щодо мене, то деякi вислови дуже важко було запам'ятати. Як от слова "вiдволiкатися" чи "труднощi". В англiйськiй мовi все простiше. Також звук "р" довго вчився правильно вимовляти. Коли приходив пiсля зустрiчi з друзями, чи пiсля пар у свою кiмнату, доводилося часто повторювати те, що почув, аби згодом була правильна вимова. Коли приймаю душ, проговорюю українськi слова, спiваю пiснi цiєю мовою. Ось так з часом i навчився говорити та розумiти".

"Жодного разу не пошкодував, що вивчаю вашу мову, що почав нею цiкавитися чи старався зрозумiти, – каже вiн. – Вона дуже мелодiйна, дуже приємна на слух i дуже емоцiйна. Коли її вивчаю, розумiю, говорю, я нiби тим самим починаю краще усвiдомлювати думки українцiв, їхнi настрої, вподобання, i це справдi прекрасно".

                                                                                                                 за матеріалами: експрес юей  та освітній  портал