Найоперативніше відбивають мовні реалії електронні словники, проте нові слова, які приходять випробування часом, потрапляють до академічних словників. Про це в інтерв’ю "Українському тижню" заявила кандидат філологічних наук, яка досліджує неологізми у мові ЗМІ кінця ХХ – початку ХХІ століття, Тетяна Печончик.

"Тітушки", "кнопкодави", "кравчучки" виникли як найменування нової реалії, нового предмету, нових понять, що з'явилися в суспільному житті. Наприклад, кравчучка – назва візка для ручного перевезення вантажів, який з’явився з переходом до ринкової економіки під час президентства Леоніда Кравчука. Або "кучмізм" – термін, який використовують для позначення часу правління екс-президента України Леоніда Кучми. До речі, ці слова вже є у Вікіпедії", – зазначає дослідниця.

За її словами, до цієї категорії можна віднести і "тітушок" – "молодиків спортивної статури, які з’являються там, де починається надмірна громадянська активність – для того, щоб "заспокоїти активістів".

"До речі, це слово також уже зафіксоване в деяких он-лайнових словниках", – зазначила експерт.

Як стверджує Печончик, серед слів, що позначають нові реалії, також "соціолекти". "Це жаргони різного роду професійних і соціальних угрупувань. Наприклад, джинса – на професійній мові журналістів "замовний матеріал, який подається під виглядом звичайної редакційної статті", "винт" на соціолекті наркоманів – "вид наркотиків, який готують кустарним способом", – пояснює лінгвіст.

За її словами, найоперативніше відбивають мовні реалії щоденно оновлювані електронні словники.

"Ті новотвори, які проходять випробування часом, залишаються в них назавжди. А у наших новотворів – "кучмізм", "кравчучка", "тітушки", "кнопкодави", "тушка" – є високі шанси прижитися не тільки в електронних словниках, а й в друкованих, академічних", – стверджує Печончик.

                                                             за матеріалами: Тиждень, Освітній портал