Приїзд української поетки, нон-конформістки Лесі Мудрак в Македонію – невипадковий. Адже вона минулоріч, у жовтні,  стала лауреаткою, отримавши першу премію Всесвітнього фестивалю поезії «Дітет де Наіміт», що відбувався на теренах Македонії й Албанії, викликавши збурення незвичних тропів, нових зображально-виражальних засобів, свіжих жанрово-стильових сплесків, бурхливу циркуляцію естетичних ідей. Знайомство європейських шанувальників сучасної літератури з українською лірикою було для них надзвичайним відкриттям. Вони досі були обмежені знанням про неї, ототожнюючи її з надто вузьким колом імен, зокрема Ю. Андруховича, О. Забужко, С. Жадана, А. Бондаря, але справжнє поетичне розмаїття цієї лірики лишалося для них недоступним.

Тому поява неординарної Лесі Мудрак з її розкутим поетичним мисленням, гнучкою структурою говірного вірша, багатого тропікою та алітераціями, була для них відкриттям. Адже європейська література сьогодні визнає тільки верлібри та ритмізовану прозу, що викликає враження певного одноманіття. Поетка захопила естетичних гурманів фестивалю високою культурою еротичної лірики, культивованої споконвік, одивненої в експресивній інтерпретації авторського стилю, що потребує не лише декламації, а й артистичної пластики. Леся Мудрак зустріла вдячну аудиторію, особливо на сході Македонії, у м. Струміці.

Запам’яталася тепла зустріч зі студентами університету  м. Штіба, вони не лише вслухалися в оригінали віршів поетки та їх переклади, а й «вростали» у мимовільний перформанс, засипали її зливою питань. Спалахнула дискусія, яка засвідчила обопільний інтерес авторкині та слухачів. Розмова про сутнісні характеристики сучасної лірики продовжилася і в ресторації. Справжнім аншлагом був виступ Лесі Мудрак у ПаБі, де публіка скандувала: «Бравоооо!!!». Органіатором, перекладачем та модератором цих заходів був поет, художник, видавець Мітко Гогов.