Напередодні Нового року настав час
згадати про роль Діда Мороза – провідника в часі, що допомагає здійснити
перехід з року старого в новий. Таємничого дідугана з широченною
сріблястою бородою люблять і чекають діти й дорослі, які в новорічну ніч
подібні на дітей… Ми спробуємо відповісти на найпоширеніші запитання
про найвідоміших новорічних героїв. З родоводу Діда Мороза Питання про те, хто є безпосереднім предком нашого Діда Мороза,
досить суперечливе. Споріднення з ним приписують гномам, середньовічним
мандрівним циркачам-жонглерам, мандрівним продавцям дитячих іграшок…
Його образ складався століттями, і кожний народ вносив у нього щось від
себе. Але є серед вигаданих і казкових предків Діда Мороза й реальні
люди.
Жив у турецькому місті Мирі архієпископ на ім’я Микола, людина добра,
прилічена після смерті до лика святих. Навіть останки святого
представляли предмет поклоніння, а тому й були викрадені італійськими
піратами. Парафіяни церкви Святого Миколи були страшно обурені, а сама
історія викрадення наробила багато галасу, завдяки якому про Миколу
довідалися християни всього світу. Відтоді було прийнято в день Святого
Миколи, 6 грудня (19 за новим стилем), дарувати дітям подарунки, як це
робив відомий архієпископ. У зв’язку із введенням нового календаря
святий став «приходити» спочатку на Різдво, а потім і на Новий рік. Коли народився бородатий старець?
У звичному для нас вигляді доброго й симпатичного дідка Дід Мороз
з’явився лише в 1840-му в розповіді князя й письменника Володимира
Одоєвського «Мороз Іванович». Це була літературна обробка народної казки
«Морозко» – про недоброго діда, який ледачу дівчину на смерть
заморозив. У пом’якшеному ж варіанті письменника ледарці дістається не
смерть, а всього лише намисто з бурульок. Звідки узялася Снігурка?
В 1873 році завдяки п'єсі Олександра Островського «Снігурка» Дід Мороз
обзавівся молодою помічницею — дочкою, що пізніше письменники й поети
«переробили» у внучку. А після «репресій» 1927 — 1935 років Снігурка
взагалі надовго зникла. Як постійна супутниця Діда вона відродилася
лише на початку 1950-х завдяки зусиллям дитячих класиків Лева Касіля й
Сергія Михалкова, які писали сценарії для кремлівських ялинок. За звання
місця її народження сьогодні сперечаються два населених пункти Росії:
Костромська область, де в маєтку Щеликово Островський написав свою
знамениту казку, і Санкт-Петербург, де створив свою безсмертну оперу
Римський-Корсаков.