Директор бібліотеки Наталія Шаріна відправила міністра уряду Москви Сергію Капкову лист з проханням усунути це, як їй здається, непорозуміння. Не може бути, вважає Шаріна, щоб спеціалізована бібліотека з книгами іноземною мовою стала частиною ЦБС – централізованої бібліотечної системи Центрального округу.

“У них зовсім інший штатний розклад, інші посадові обов’язки, – пояснює директор української бібліотеки. – А головне: вони не комплектують, не шукають ці книги по видавництвах. Вони отримують вже, так би мовити, готовий продукт. Для нас це неможливо!”

За словами Шаріної, бібліотек, що відносяться до ЦБС, в Москві налічується 450. А самостійних бібліотек, у яких є окрема юридична особа – лише 11. “Це, наприклад, Бібліотека філософії імені Лосєва, Ділова бібліотека, Бібліотека кіномистецтв, Дитяча бібліотека, – перераховує Шаріна. – У всіх у них є певна специфіка, яка не дозволяє працювати за загальною схемою, інакше у них просто не буде тієї специфічної літератури, заради якої туди ходять читачі”.

На перший погляд, реорганізація – це частина загального процесу оптимізації бюджетної сфери, який зачіпає і медицину, і освіта, і культуру. У той же час це вже не перший випадок тиску з боку влади на українську бібліотеку.

Свого часу їй з великими труднощами вдалося захиститися від звинувачень у поширенні екстремістської літератури, які московська прокуратура висувала у зв’язку з тим, що у фондах бібліотеки є книги про Бандеру.

У бібліотеці проходили обшуки, допитували не тільки бібліотекарів, а й читачів. Бібліотеку вдалося відстояти в судах. Правда, літературу, визнану в Росії екстремістською, з полиць прибрали.

Формально Бібліотека української літератури існує з 1989 року, але її передісторія сягає ще в 20-ті роки минулого століття. “Центральна українська бібліотека при робітничому клубі в Москві” (так вона тоді називалася) налічувала 6 філій, стверджує бібліотекар. У 1937-38 роках всі бібліотеки з “національною” мовною специфікою були ліквідовані. Українські книги з Москви виявилися в Науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка, звідки повернулися до столиці лише через півстоліття, в часи перебудови.

У бібліотеці зберігається більше 25 тисяч книг: від поетичних збірок Тараса Шевченка до романів Мішеля Уельбека в перекладі українською. В окремому залі можна знайти свіжу пресу і підшивки періодики з України. Серед відвідувачів бібіліотека – не тільки українці, що живуть в Росії, але й корінні москвичі.

                                                                                За  матеріалами: Друг читача