29 серпня (9 вересня за н. ст.) 1769 р. народився Іван Петрович Котляревський у родині незаможнього дворянина.

Навчався у церковноприходській школі, духовній семінарії. Іван навчався відмінно, прекрасно складав вірші (товариші прозвали його «рифмачем), вивчив латинську, французьку, російську, польську мови, що давало змогу читати в оригіналі твори зарубіжних митців.

Після смерті батька сім’я опинилася в скрутному становищі, Іван змушений був підробляти.

Влітку 1788 р. за наказом із Петербурга Котляревського як одного з кращих учнів Полтавської семінарії мали відправити в Олександро-Невську семінарію. Але Іван Петрович не схотів стати священиком. Кілька років працював у новоросійській губернській канцелярії.

Залишив канцелярію і став домашнім учителем у поміщицьких мастках Золотоніського повіту, де познайомився з традиціями, побутом селян.

Починає працювати над «Енеїдою» (три частини), яка поширювалася в рукописних списках і мала величезний успіх у читачів.

1896 р. Іван Петрович залишає вчителювання, вступає кадетом до Сіверського карабінерного полку, який перебував у сільських місцевостях Полтавщини.

1807 1808 рр. Котляревський – активний учасник бойових дій з Туреччиною.

1808 виходить у відставку, переїздить до Петербурга в пошуках роботи. Згодом повертається до Полтави.

З 1810 р. – працює на посаді директора Полтавського будинку виховання дітей бідних дворян.

1816 р. — І. Котляревський — директор полтавського театру. Для поповнення репертуару театру написав дві п’єси – «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»; продовжує роботу над «Енеїдою».

1818 р. І. П. Котляревського обрано членом харківського «Товариства аматорів красного письменства».

1821 р. – його, обрано почесним членом петербурзького «Вільного товариства аматорів російської словесності».

З 1827 р. обіймає посаду наглядача богоугодних закладів. І. П. Котляревський на всіх посадах проявляв себе як відповідальна, справедлива, чесна, чуйна людина.

На початку 30-х років письменник почав хворіти, мусив залишити службу. Відпустив на волю всіх кріпаків роздав майно родичам і знайомим.

10 липня 1838 р. І. П. Котляревський помер. Похований у Полтаві. (1901 року в Полтаві споруджено пам’ятник; 1952 відкрито літературно-меморіальний музей.)